“Голгофа України”

 Озиратися у минуле треба кожному. Людина не живе в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога у майбутнє пролягає через минуле. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу.

Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття. А головне, щоб зрозуміти, зрозуміти причини голодомору…
Серед причин голоду в 1932-33 р.р. найголовнішим був перехід до примусової колективізації, що супроводжувалося злочинною політикою «розкуркулювання». Змушені силою вступати до колгоспів, селяни вдавались до різних акцій протесту, аж до вирізання та продажу худоби. Відсутність матеріальної зацікавленості, причина якої крилась в продрозкладці, виражалась у неприйняті ними колективної праці. Все це підривало продуктивні сили села.
Однак, розглядати голод 1932—1933 р.р. лише як результат сталінської колективізації було б неправильним. Адже врожай 1932 р. тільки на 12% був меншим середнього показника 1926—1930 р.р. Першою причиною голоду слід вважати «підхльостування» індустріалізації, реалізацію нереальної програми будівництва фабрик і заводів, що в свою чергу вимагало все зростаючого фінансування на закупку за кордоном необхідного промислового устаткування. Однак в зв’язку зі світовою кризою ціни на світовому ринку на хліб впали. Тепер, щоб виконати заплановані закупки техніки, необхідно було збільшити експорт хліба. Що і було зроблено. Так, якщо у 1930 р. при зборі 835 млн. центнерів хліба було вивезено за кордон 48,4 млн. центнерів, то у 1931 р., коли урожай був значно меншим — 695 млн. центнерів хліба, на зовнішній ринок було поставлено 51,8 млн. центнерів зерна.
Трагічні події на Україні були викликані також спробою з допомогою голоду зламати опір селянства колективізації.. Перший секретар ЦК КП(б)У С. Косіор підкреслював: «Куркулі хочуть задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду, ми перекинемо руку голоду на горло куркуля». В. Затонський говорив про голод як про засіб виховання непокірних стверджуючи, що «якщо вони помруть, це послужить уроком для інших». А К. Ворошилов відверто зізнавався: «Ми пішли свідомо на голод, тому що нам потрібен хліб».В могилу голодомору зійшли найкращі. Гинули працьовиті самостійні хазяї. Всі здібні, талановиті, здорові духом і тілом, які мислили і протестували – все це винищувалося з корінням.

У філії протягом 2017 року та напередодні трагічних подій відбулися заходи, присвячені 85-річчю трагедії, а саме: години спілкування; уроки-пам’яті; урок-реквієм; бібліотечна виставка “Чорна Книга України”; відвідування експозиції у Краєзнавчому музеї м.Кропивницького; участь учнів філії в облсному конкурсі творчих робіт, в якому учень 11 класу Флакєєв Ілля зайняв ІІІ місце; акція “Запали свічку”.

ЗАПАЛИМО СВІЧКИ ТА ПОМ’ЯНІМО УСІХ. НЕ ЇМ ЦЕ ПОТРІБНО, А НАМ.

Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимели до тла?
Як навіть варево виймали з печі,
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору,
-Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський молох світ нам затуляв!
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш – не було голодомору!

21 листопада – День Гідності та Свободи

Обирай Свободу рідному народу!
Обирай Свободу і добро ідей!
Обирай Свободу Заходу і Сходу,
Обирай Свободу для усіх людей!

21 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ — СВЯТО В УКРАЇНІ, ЩО ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ЩОРОКУ 21 ЛИСТОПАДА НА ЧЕСТЬ ПОЧАТКУ ЦЬОГО ДНЯ ДВОХ РЕВОЛЮЦІЙ: ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (2004 РОКУ) ТА РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ (2013 РОКУ).13 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПЕТРО ПОРОШЕНКО ПІДПИСАВ УКАЗ, ЗГІДНО З ЯКИМ В УКРАЇНІ 21 ЛИСТОПАДА ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ.

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою, розпочалися і продовжуються військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька сотен тисяч життів солдат та мирних жителів.

Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну власне життя.

Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про захисників нашої держави писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов’язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої протиставили свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

На виконання Указу Президента України від 30.09.2017 № 300 “Про відзначення у 2017 році Дня Гідності та Свободи” та з метою належного відзначення у 2017 році Дня Гідності та Свободи в філії «Диківська ЗШ І-ІІІ ступенів» заплановано заходи:

• Декада національно-патріотичного виховання «Батьківщина починається з мене» (класні керівники 1-11 класів, педагог-організатор, бібліотекар);
• Загальношкільна лінійка до Дня Гідності та Свободи (5 клас, класний керівник Бургаз В.М., лідери учнівського самоврядування 8 класу);
• Дискусійний клуб «Чи сучасно бути патріотом?», Урок мужності «Вони пішли у вічність, щоб Україну зберегти» (2 клас, класний керівник Лимаренко Р.Ф.);
• Перегляд документального фільму «Революція Гідності» (5-11 класи, класні керівники);
• Конкурс малюнків «Я – патріот», година спілкування «Небесна Сотня» (4 клас, класний керівник Азарова В.Г.);
• Година спілкування «Герої нашого часу. Хто вони?» (1 клас, класний керівники Королович О.В.);
• Урок мужності «Наша армія – наша гордість» (8 клас, класний керівник Козельська Т.І.);
• Урок-пам’яті “Україна – країна нескорених!” (5-11 класи, заступник завідувача з ВР Шуляшкіна-Кулікова С.А.);
• Оформлення Куточка пам’яті “Україна – територія Гідності та Свободи” (1-11 класи, класні керівники)

Свято Першого дзвоника

ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ОСОБЛИВИЙ
ДЛЯ УСІХ, ХТО ІДЕ ДО ШКОЛИ,
ДОЩОВИЙ АБО СОНЯЧНИЙ ДЕНЬ ЦЕЙ –
НЕ ЗАБУДЕШ ЙОГО НІКОЛИ.

Десь за плечима залишилося літо з його чарівною красою, з його великою кількістю світла і тепла. Вранішнім  осіннім та дощовим ранком, веселою музикою та усміхненими вчителями зустрічало своїх жителів 1 вересня – День Знань. На свято завітали почесні гості – начальник відділу освіти, молоді та спорту Сидоренко В.Г., сільський голова Андрієнко В.М.

Дев’ятеро наймолодших учнів 1-го класу радо зустріла та повела за руку до Країни знань перша вчителька Королович Оксана Василівна. Добра та усміхнена,терпляча та справедлива, невтомна чарівниця дитячого настрою і святкових розваг, навчить сміливо йти вперед і ніколи не відступати перед проблемами сьогодення.

Востаннє з квітами в руках на свято Першого дзвоника поспішали одиннадцятикласники.  З найтеплішими побажаннями вони звернулися до малюків:

Вам бажаю щастя, добра і тепла,
Незгоди людські хай не чинять вам зла.
І тільки все добре в житті щоб велося.
Як сонце на небі щоденно сіяє
Так щастя в житті вашім хай розквітає!

Першокласнику! І для тебе це свято.
Ти його не забудеш повік.
Квітів, усмішок тут так багато,
Й кличе дзвоник за парти всіх.

Завідувач філії Олена Василівна Григораш привітала всіх присутніх з початком навчального року, побажавши “….гарних оцінок, бадьорого настрою, терпіння, завзяття, наполегливості на шляху до поставленої мети!..”, а ведучі свята Юлія та Анастасія, учениці 8 класу, запросили учнів філії на перший урок, тема якого
«Поважаю європейські цінності – будую сучасну Україну!»

 

Випускний в початковій школі

  Швидкоплинно промайнули чотири роки навчання. За цей час діти подорослішали, зміцніли, успішно крокували сходинками в Країні знань разом із своїм першим вчителем Королович Оксаною Василівною.

  Травень подарував дітям свято прощання з початковою школою. Учні, батьки з класним керівником зібрались на своє останнє свято. Сумне і радісне водночас. Сумне, бо діти вилітають з-під теплого і надійного крила  першої вчительки. Їм ще довго бракуватиме повсякденної опіки. Вони ще довго звертатимуться до класного керівника зі своїми радощами і тривогами, шукатимуть у неї поради. А радість свята відчувається тому, що діти подорослішали, тому що закінчили першу ступінь навчання і готові йти далі непростою стежиною шкільної науки.  Та перші кроки в школі і перша вчителька залишаться в їхніх серцях назавжди.

  Свято поєднало шкільну родину: дітей, батьків, педагогів. Адже всі разом робили кроки до перемог, відкриттів, успіхів. З приємністю згадували багато цікавого зі шкільного життя класу, співали пісень. Зі словами вдячності зверталися учні до першої вчительки, до вчителів, до батьків. Заступник директора з ВР С.Шуляшкіна-Кулікова привітала маленьких випускників зі святом і вручила Диплом випускника початкової школи.

  Перегорнута ще одна сторінка шкільного життя. Попереду нові вчителі, друзі, предмети, нові відкриття та перемоги. На завершення свята Оксана Василівна звернутися до дітей з такими словами:

Учися, дитино, бо вчитися треба,

Учися, голубко, бо розум не спить.

Хай сила і воля, і дух росте в силу,

Для життя, для світу треба все вчить.

Учися, дитино, бо світ цей — не батько,

Широкий, розлогий, мов поле в степу.

Знайти в нім дорогу лише той потрапить,

Хто служить науці, хто вчиться в житті.

Учися, дитино, — бо доля — не мати,

Шукать її треба: сама не прийде.

А той її має, той її знає

Кому розум сонцем у голівці зійде.

Щасти вам у всьому! В добру путь!

Свято-нагородження "Золотий Олімп - 2017"

Досягти перемоги –
Значить стати мужнішим,
Витривалішим і найрозумнішим
Все здолати: завдання складні,
Вправи, приклади – не можна без бажання.
В вас ці якості усі вмістились,
Недаремно кращих результатів в районі ви добились.

“Вітаємо вас на традиційному районному святі «Золотий олімп»!  Це свято її величності науки, свято таланту, на якому відзначаємо найкращих учнів і педагогів, які гідно представили школу та район в різноманітних конкурсах, олімпіадах та змаганнях. Приємно бачити, що Знам’янщина повниться молодими обдаруваннями. Це цвіт і майбутнє країни, її надія, її гордість, її світовий авторитет” – саме з таких слів ведучі розпочали традиційне районне свято, яке відбулося 26 травня 2017 року в залі БК с.Богданівка. Участь в олімпіадах, конкурсах – це щоденна робота на уроках і після них, в школі і вдома, з досвідченими вчителями і самостійно. І шана юним обдарування, що ступили на цей нелегкий шлях за покликанням душі, за внутрішнім бажанням знати більше, ніж того вимагає шкільна програма.

У Вінок Знань учасники Свята вплітали різнокольорові стрічки за кольорами веселки, адже вона несе в собі щастя, мир, благополуччя та взаєморозуміння: червоний колір – колір сили, що символізує відважність, цілеспрямованість та впевненість в собі; помаранчевий колір – символізує дружні відносини, радісні і приємні моменти в житті;  жовтий колір – символізує тепло сонця, багатство, успіх і вдачу; зелений  – це колір молодісті, краси, внутрішньої енергії та спокою; блакитний колір – символізує свободу, творчість та креативність; синій – колір  здоров’я, міцністі тіла та бажання перемог; фіолетовий колір – символізує свободу, незалежність, працьовитість.

На традиційне районне свято з найкращими побажаннями завітали почесні гості: голова Знам’янської районної державної адміністрації Лукашов Олександр Сергійович, голова Знам’янської районної ради Макаренко Сергій Дмитрович, помічник народного депутата України Олеся Довгого Іщенко Андрій Михайлович, Богданівський сільський голова Іващук Анатолій Олексійович, начальник відділу освіти, молоді та спорту Сидоренко Віта Григорівна.

Учні Диківської ЗШ І-ІІІ ступенів Буєвська Вікторія, учениця 11 класу, Полоз Максим, учень 9 класу отримали дипломи та грошові винагороди за перемогу у ІІ (районному) етапі Всеукраїнських учнівських предметних олімпіад з української мови та літератури, трудового навчання.

На згадку про свято начальник відділу освіти, молоді та спорту Сидоренко Віта Григорівна вручила символічний віночок із стрічками кольору веселки Вікторії Буєвській, яка стала найкращою з кращих і досягла вершини шкільних знань, є претенденткою на медаль  випуску 2016/2017 навчального року. Віта Григорівна побажала, щоб і надалі життя випускниці було цілеспрямованим, як червоний колір, радісним, як помаранчевий, успішним, як жовтий, красивим, як зелений, творчим і креативним, як блакитний. Валентині Василівні, матері Вікторії, було вручено Подяку за виховання доньки.

Для когось з цих талановитих дітей – це перші досягнення, перші кроки, а для випускників  – сходинка до дорослого життя. Так хочеться, щоб Вінок Золотого олімпу з кожним роком ставав ще пишнішим та яскравішим, щоб він поповнювався чарівними суцвіттями юних обдарувань. А завершилось Свято гарними побажаннями ведучих:

Ми кожному з вас щиро зичимо щастя.
Хай кожного зірка горить і не гасне!
Хай все вам усім «на всі сто» удається!
Хай ворог підступний із вас не сміється!
Хай справи завжди йдуть так, як і треба.
А мрії й бажання злітають до неба!”

Відкриття пам'ятної дошки Захиснику України Балозі Петру Івановичу

Герої не вмирають і не вмруть,
Героїв пам’ятатимуть віками .
Їм славу віддають
І голову схиляєм перед вами. 
Як голосно стогне від болю земля,
Біль у душі і печаль на очах.
Сини України віддали життя
Сумує країна, у сльозах рідня

26 років українській державі, але це лише мить, незначна частина нашого минулого. І знову життя поставило перед нами випробування: події останніх років примусили кожного українця відчути свою причетність до  країни, а також зрозуміти, що ми – господарі на власній землі. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Але ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

Саме за це зараз в АТО воюють наші герої. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку-Україну.

25 травня на фасаді Диківської ЗШ І-ІІІ ступенів було відкрито пам’ятну дошку на честь старшого солдата, командира 1-го відділення, 1-го взводу механізованого батальйону 128-ої окремої гірничо-піхотної бригади Балоги Петра Івановича.

Балога Петро Іванович народився 2 листопада 1963 року у Диківці, навчався у цій же школі. Після її закінчення та строкової служби у армії присвятив себе службі у органах внутрішніх справ. Після закінчення служби працював у таксомоторному парку Кіровограда.
Влітку 2015 року він добровільно прийшов до військкомата, і виявив бажання боронити нашу державу відросійсько-терористичного агресора, і вже у липні був призваний до лав збройних сил України. Під час перебування у зоні АТО Петро Іванович виконував бойові завдання поблизу Широкіного на Луганщині та брав участь у боях на Донеччині. За сумлінне виконання військових завдань неодноразово був нагороджений грамотами, отримав медаль «Захисника Вітчизни».
14 березня 2016 року під час обстрілу між Мар’їнкою та Пісками, героїчно обороняючи опорний пункт, у безпосередньому бойовому зіткненні з окупантами, Балога Петро Іванович загинув. 18 березня 2016 року у Кропивницькому рідні, близькі, друзі та побратими попрощались із бійцем. Похований Петро Іванович Балога на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кропивницького.

Пам’ятну дошку воїну відкрили сільський голова Андрієнко Володимир Михайлович та осаул козацького полку Березовський Василь Володимирович.

Учасниками мітингу, окрім учнівського та педагогічного колективу школи, були рідні – дружина та син, друзі, військові побратими Петра Івановича Балоги, представники районної державної адміністрації: заступник голови районної державної адміністрації Грінчак Олена Анатоліївна,  сільський голова Андрієнко Володимир Михайлович, начальник відділу освіти, молоді та спорту Сидоренко Віта Григорівна, осаул козацького полку Березовський Василь Володимирович.

Щодня, у жорстокій боротьбі Україна втрачає своїх синів. Допоки ми живі – житиме пам’ять про наших героїв. Петро Іванович Балога з пам’ятної дошки щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом учнів, нагадуватиме кожному з нас, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.

Вони по-різному проходили свій шлях.
Хтось був вже батьком, хтось чекав дитину.
Лише війна міцний залізний цвях,
Так несподівано забила в домовину.
А скільки було в кожного ідей?
Зробити хату, виростити сина.
Щодня втрачаєм мужніх ми людей.
І ускорботі плаче Україна.
Скільки ще буде цих страшнючих днів?
Коли снаряди перестануть вже літати?
Так важко нам дивитися на вдів,
А ще болючіше – як плаче в хаті мати.
Страшенно важко, що настав той час,
Коли мою країну роздирають.
Та ми, Герої, не забудем, Вас
Тому, що в нас ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!

Всесвітній день вишиванки

Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив’язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

18 травня 2017 року, в Всесвітній день вишиванки, в школі відбувся Флешмоб “З Україною в серці” із  залученням учнів 1-11 класів з учителями школи.